час

-у, ч.

1) філос. Одна з основних об'єктивних форм існування матерії, яка виявляється в тривалості буття.

2) Тривалість існування явищ і предметів, яка вимірюється століттями, роками, місяцями, годинами, хвилинами і т. ін. || мист. Один із трьох чітко визначених канонів єдності у творчому методі класицизму. || спорт. Тривалість пробігу, пропливу і т. ін. на певну дистанцію (у змаганнях або на тренуванні). || Послідовна зміна годин, днів, місяців, років і т. ін. || Міра тривалості всього того, що відбувається, здійснюється. || Прийнятий країнами світу відрахунок тривалості за часовими поясами.

••

Астрономі́чний час — час за астрономічними шкалами часу, який визначається обертанням Землі навколо своєї осі або навколо Сонця.

З ча́сом — у майбутньому; колись.

Час від ча́су ; Від (од) ча́су до ча́су — а) через певні інтервали, проміжки (у 2 знач.); іноді; б) дедалі більше.

Зо́ряний час — а) (астр.) тривалість, яка визначається періодом обертання Землі навколо своєї осі відносно зірок; б) (перен.) момент здійснення усіх мрій та бажань.

3) Проміжок, відрізок у послідовній зміні годин, днів, років і т. ін., протягом яких що-небудь здійснилося. здійснюється чи здійснюватиметься. || Певна пора дня, року і т. ін.

••

Де́який час — невеликий, чітко не окреслений проміжок тривалості чогось; недовго.

До ча́су — до певної пори, моменту; тимчасово, поки що.

Під час — а) о тій порі, коли щось триває, відбувається; б) те саме, що і́ноді.

Свого́ ча́су — а) колись у минулому, у певний період чийогось минулого життя; б) коли необхідно буде в майбутньому; своєчасно.

Час ско́єння зло́чину — момент, в який злочинець скоїв кримінально караний вчинок.

4) Історичний період у розвитку природи і людства; визначена епоха або окремий етап у житті певного народу, держави, суспільства. За давніх часів.

5) Сприятливий, потрібний момент. || у знач. присудк. сл. Пора що-небудь робити, здійснювати.

••

І́ншим ча́сом — згодом, колись, пізніше.

На ча́сі — на черзі дня.

Не час — ще не слід чогось робити.

6) Проміжок у послідовній зміні годин, днів, не зайнятий основною роботою, справами, вивільнений для відпочинку, дозвілля тощо.

7) лінгв. Граматична категорія, що виражає відношення дії чи стану до моменту мовлення.